Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Ізнанка світу матерії/Порок засудження. Уїдливість — це «виразкова хвороба» душі!

Порок засудження. Уїдливість — це
«виразкова хвороба» душі!

— Що таке — порок засудження, про який говорив Ісус? — Одного разу під час бесіди Владімір торкнувся цієї теми. — Засудження — це не інтелектуальний процес, а емоції, емоції — негативні.

Найбільш яскраво це явище проявляється у звичці бачити тільки погане в інших людях і подіях — і засуджувати це. А коли вишукати погане в когось або в щось не вдається — його замінюють оскверняючими фантазіями.

Навіщо люди це роблять? Щоб (свідомо чи несвідомо) принижувати таким чином інших — в порівнянні з собою! Так духовні нікчеми підвищують власну самооцінку перед собою та іншими, що дає їм помилкове самозадоволення.

Багато людей звикли жити в такому стані постійно, не розуміючи того, що вони шкодять цим, перш за все, саме собі, готуючи себе до пекла. Адже пекло — це місце скупчення (у відповідних шарах багатовимірного простору) тих душ, які розвинули в собі ці та інші грубі властивості.

Дану душевну якість називають уїдливістю. Звідки походить це слово? Від «виразка»*. Так, даний порок подібний гниючій виразці на душі, що виглядає настільки ж огидно, як і огидна смердюча виразка на матеріальному тілі, із якої сочиться гной з кров'ю.

Таким людям приносить задоволення, в тому числі, «жалити» інших колючими, їдкими зауваженнями. Або вони намагаються в розмовах оскверняти інших заочно. Або — рідше — уїдливість не проявляє себе словесно, але прикривається мовчанням і хибною зовнішньою згодою.

Останню «приховану» форму уїдливості побачити буває важко. Для цього треба не словами людини вірити, але відчувати його емоційні стани.

Уїдливі люди руйнують гармонію взаємин у будь-якому колективі, що складається з відносно здорових душевно людей.

Хоча буває і так, що втілена потужна диявольська душа залучає до сфери свого впливу інших душевно слабких людей, співналаштовуючи їх із собою і програмуючи їх теж в пекло. Особливо трагічно виглядає дане явище, коли під вплив таких лідерів потрапляє молодь. Так буває і в сфері політики, і в нездоровому релігійному середовищі, та й просто в побуті.

Типово, що діти заражаються даною хворобою від своїх батьків (по механізму ідентифікації*).

Так, уїдливість — заразна! Бережись!

... Як же людині, яка побачила в собі цей страшний порок, перемогти його?

Перш за все, треба зрозуміти, що Бог, Який є Любов, зовсім не дивиться з Любов'ю на мою уїдливість. Але Він дозволяє людям самим обирати шлях для себе: хтось прагне в Його Обійми, хтось — в пекло...

Обираю: куди я хочу?

І що ж робити, якщо я хочу до Бога, а не в пекло?

Перше — поставити свої думки під контроль. Адже емоції часто виникають від думок. Значить, як тільки я бачу в собі порочний хід думок, — його треба зупинити. Як? — Так хоча б переключивши свій розум на іншу тему або згадавши про щось не гріховному і приємне. І — покаємося!

Але радикально і остаточно вирішити дану проблему можна тільки через освоєння прийомів психічної саморегуляції і розвиваючи себе в якості духовного серця.